Tim_M
Те, що небо - наркотик, я зрозумів дуже давно. Хоча й не зразу. Мабуть кожному здається, що це можна кинути у будь-який момент, що на аеродром їдеш, бо є вільний час та гроші, що це не до чого не призведе, що це цілком безпечно. Та й багато, хто так робить. Минають дні, накопичуються льотні години у книжці, накопичується досвід. Чого приховувати, від деяких елементів навіть "кайф" стає менш яскравий... І це вже звичка. Це вже необхідність - аеродром, небо, крила, польоти, спілкування з такими самими, як і ти. Це стає нормою, і думка про "кинути" вже давно розчинилася у небі. А досягнувши певного рівня, ти, не замислюючись над наслідками, залучаєш до своєї справи нових людей. Вчиш, ділишся, і теж вважаєш це нормальним.
читать дальше


@темы: Полет - как образ жизни, О небе, Завтра снова будет день, если...